Старокнижник (rarebook) wrote,
Старокнижник
rarebook




Енциклопедія «Українська мова»
За посиланням вибране.

В.Кубайчук «Хронологія мовних подій в Україні»
Зміст: 1, 2
У книжці стисло відбито культурні, освітні, політичні, мистецькі події, що так чи так вплинули на розвиток та побутування украінської мови й складають кістяк її зовнішньої історії. Відбито найголовніші ключові події, згадано найвизначніші постаті, найважливіші освітні заклади, наукові інституції, видавництва, культурні осередки, періодичні видання. Інформацію супроводжують посилання на джерела, що дає змогу користуватися книжкою як бібліографічним довідником. У додатках подано перелік словників, виданих в Украіні протягом 1917-1948 років, та документи, що свідчать про специфічну діяльність офіційних мовознавчих та освітніх інституцій на початку 30-х років, що великою мірою визначила мовну, зокрема лексикографічну й термінознавчу, стратегію в Украінї на весь наступний період.
Автор, Віктор Кубайчук працює в Інституті теоретичної фізики імени Боголюбова Національної академії наук України. Він - кандидат фізико-математичних наук. До книжки "Хронологія мовних подій в Україні (зовнішня історія української мови)" він прийшов через Інтернет, через мовні сайти, які часто відвідує.
Інтерв'ю з Віктором Кубайчуком

За ред. Л.Масенко «Українська мова у ХХ столітті: історія лінгвіциду»
Зміст: 1, 2
У збірнику вміщено документи і матеріали що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України.

Л.Масенко «Мова і суспільство»
Зміст
У книжці висвітлено питання історії української літературної мови, форм побутування української мови та її сучасного стану. Дослідження здійснено в соціолінгвістичному аспекті: мовні проблеми розглядаються у їх зв'язку із суспільними, розкрито соціальну зумовленість мовних явищ, досліджено специфіку мовної політики КПРС на українських теренах і її роль у формуванні сучасного двомовного соціуму України. Основні поняття соціолінгвістики - мовна ситуація, мовний конфлікт, мовна стійкість - висвітлено в контексті українських реалій.
Книжка призначена для студентів-філологів, викладачів вищої школи і вчителів української мови, але вона може зацікавити й ширшу аудиторію.

Л.Масенко «Мова і політика»
Пристрасті навколо мовних проблем не вщухають, і конфлікт між двома поширеними в Україні мовами виразно загострюється. Було б глибоко помилковим пов'язувати початок "війни мов" з початком державної незалежності. Вона лише вийшла з підпілля.
Насправді мовну війну започаткувала поразка українців у перших визвольних змаганнях ще триста п'ятдесят років тому. Російська імперія лишала підкореним народам, особливо братам слов'янам, небагато шансів для збереження своєї національної ідентичності. Вони мали розчинитись у "російському морі".
Конфліктність нинішніх мовних проблем України корениться в деформаціях її мовної ситуації, успадкованих від колоніального минулого. Російській мові вдалося витіснити і замінити українську на значній території її поширення у головній функції, яку виконує мова, — функції засобу спілкування між людьми. Ситуація, за якої нерідна мова претендує на роль, адекватну ролі рідної, неприродна і руйнівна. У таких обставинах взаємини двох мов визначають не гармонійне співіснування і взаємодія, а конфлікт і боротьба, яка триватиме доти, доки на цій території не переможе одна з них.

О.Пінчук, П.Червяк «Нариси з етносоціолінгвістики»
Зміст

Г. Залізняк, Л. Масенко, «Мовна ситуація Києва»,
Зміст
Соціолінгвістичне дослідження мовної ситуації Києва, результати якого пропонуємо увазі читачів, провів у 2000 р. Центр соціологічних досліджень «Громадська думка» Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем Києва на замовлення Головного управління внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації.
Головним об'єктом дослідження було ставлення киян до української мови як державної в умовах її конкуренції з російською та виявлення змін у масовій свідомості мешканців столиці щодо перспектив розширення сфери вживання української мови.
Мета дослідження полягала у проведенні всебічного аналізу мовної ситуації у столиці та визначенні тенденцій поширення української мови як основного засобу комунікації в усіх сферах життя міста. Виходячи з цього, дослідники поставили перед собою такі завдання: визначити розподіл населення міста за типом мовленнєвої діяльності (активним і пасивним володінням державною мовою); оцінити мовну ситуацію столиці з точки зору її відповідності нормам європейських столиць; визначити сфери повноцінного функціонування української мови у столиці; визначити фактори, що формують ставлення мешканців столиці до української мови, до ситуації асиметричного білінгвізму (нерівноцінного функціонування української та російської мов), та оцінити міру конфліктності сучасної мовної ситуації у місті; визначити тенденції змін у ставленні мешканців столиці до української мови; оцінити умови для забезпечення повноцінного функціонування української мови в різних сферах спілкування; визначити роль державних органів влади у розширенні комунікативних функції української мови.
Проведення цього комплексного дослідження складалося з масового опитування киян за місцем мешкання методом заповнювання анкети респондентами у присутності (при потребі за допомогою) інтерв'юера, анкетування студентської молоді та експертного опитування фахівців з мовних проблем.
Вибіркова сукупність масового опитування киян репрезентує доросле населення міста віком понад 16 років за головними соціально-демо-графічними показниками. Обсяг вибірки становить 890 осіб. Формувавaня вибіркової сукупності здійснювалося за допомогою багатоступеневої вибірки з використанням демографічних квот.
Опитування громадської думки студентів було проведено в десяти вищих навчальних закладах столиці: Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут», Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, Київському міжнародному університеті цивільної авіації, Академії муніципального управління, Українському державному університеті харчових технологій, Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця, Київському державному лінгвістичному університеті, Міжнародному Соломоновому університеті, Київському національному економічному університеті. Обсяг вибірки - 664 особи, з яких 54 % респондентів жіночої статі, а 46 % - чоловічої. У вибірці представлені студенти, які здобувають технічні спеціальності - 48,6 %; гуманітарні - 28,5 %; економічні - 14 % і медичні - 8,9 %.
В експертному опитуванні взяли участь 42 особи, відомі своєю активною фаховою та громадською діяльністю в галузі мовної політики (див. список експертів у додатку до праці).

Юрій-Мирослав Левицький «Мови світу. Енциклопедичний довідник»
Автор з 1950 року проживає в Канаді, і при написанні книги вивчав багато західних матеріалів по темі (посилання в книзі наведені). Розглядаються не тільки сучасні мови, а й так звані "мертві". Вказане число мовців тієї чи іншої мови.
Носіїв української мови за данними книги близько 48 000 000 (в Україні 38 млн., та за її межами 10 млн.).

За ред. Л.Булаховського «Полтавсько-київський діалект — основа української національної мови»
Зміст
Збірка статей щодо ґрунтування української національної мови на основі саме полтавсько-київського діалекту. Розглядається період першої половини 17-го ст. і роль козаччини та війни під проводом Б.Хмельницького у формуванні та становленні української мови.

Культурологічний часопис «Ї» (число 35)
Випуск присвячений мовним ситуаціям в Україні та ін. країнах. Серед авторів Лариса Масенко, Ірина Фаріон, Умберто Еко, Микола Лукаш, Маркіян Шашкевич, Оґюстен Кабанес, Михайло Міщенко та ін.

Лінгво-етнічна структура України (PDF)
Висвітлюються методологія збору та результати аналізу даних 77 загальноукраїнських соціологічних опитувань (близько 173 тисяч інтерв’ю), проведених Київським міжнародним інститутом соціології у 1991-2003 роках. Описана динаміка та регіональні особливості поширеності вибору української чи російської мови при спілкуванні з інтерв’юерами серед українців, росіян та україно-російських біетнорів (за самоідентифікацією). Виявлений значний рівень залежності параметрів лінгво-етнічної структури від відповідних параметрів українсько-російської біетнічності.

Державність української мови і мовний досвід світу
Матеріали Міжнародної конференції. Особливо цікаві матеріали «Уроки двомовності»: Ірландія, Фінляндія, Білорусь, Румунія та ін.

Белорусский опыт двуязычия
стаття в ґазеті "2000" від 09.07.2004.

Естонська мова: Міркування російськомовного жителя Естонії
Cтаття з мінського журналу "Парус" за 1990-й рік


Про мови у підручнику «Русская рєчь» за 1913 рік

Василь ІВАНИШИН, Ярослав РАДЕВИЧ-ВИННИЦЬКИЙ МОВА І НАЦІЯ
Пропонована праця в лаконiчнiй формi тез широко висвiтлює мовознавчу проблематику, пов'язану iз суттю, роллю та функцiонуванням мови в суспiльствi, розкриває механiзм денацiоналiзацiї народу на мовному грунтi, подає науковий матерiал, необхiдний кожному громадяниновi для вироблення мовознавчого свiтогляду, належного ставлення до рiдної та iнших мов.


Збірник Мова і політика
Особливо цікавий матеріал Мовна політика і мовне законодавство України

Мовні конфлікти і гармонізація суспільства
Матеріали наукової конференції

Г. ПІВТОРАК ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ, РОСІЯН, БІЛОРУСІВ ТА ЇХНІХ МОВ
Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски»
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment